Мобілізаційні заходи в державі посилюють, вік призовників пропонують знизити, а перелік категорій громадян, що мають відстрочку від мобілізації,  зменшити. Цим особливо стурбовані на агропідприємствах, де ще минулого сезону відчувався брак кваліфікованих працівників. 

Звісно, захист України — це пріоритетний напрям. І ми не закликаємо до паніки чи ухиляння від виконання обов’язку.  Але спробуємо оцінити поточну ситуацію з кадрами на агропідприємствах, де шукають працівників фермери та як вони планують діяти в разі призову ще частини працівників.

Фактор «нестачі робочої сили» побив всі рекорди за 10 років

Щодо офіційної статистики ринку праці, то на кінець 2023 року в Україні було зареєстровано близько 100 тис. вакансій  і на одне робоче місце претендували 3 особи. Але ще на початку війни цей показник становив 12 осіб на 1 робоче місце. Чому так трапилось?

Слід розуміти, що в останні кілька місяців посилилась неформалізація ринку праці. Тобто компанії не висвітлюють вільні робочі місця в Держслужбі зайнятості, а працівники погоджуються працювати «в тіні». Тінізація ринку праці була й до війни, коли підприємці видавали заплату в конвертах, щоб платити менші податки. Тепер є ще одна причина — для офіційного працевлаштування керівник повинен передати інформацію про новоприйнятого працівника у військкомат. Зауважимо, що ця норма не нова і вона діяла ще до війни, просто зараз змінився контекст.

«Заборона на виїзд чоловіків з країни забезпечує значну пропозицію робочої сили. Проте багато чоловіків уникають офіційного працевлаштування через страх перед мобілізацією», — йдеться у звіті Центру прикладних досліджень.

І як підтвердження цього, за оцінками Державного управління праці, станом на березень 2023 р. близько 3 млн працівників працювали без офіційного оформлення, що становить понад 20% працездатного населення України. Також аналітики зазначають гостру нестачу кваліфікованих кадрів, відтік яких відбувся як в ЗСУ, так і в еміграцію. 

«Невідповідність між освітою та потребами приватного сектору стала гострою проблемою. Пріоритетні галузі, такі як ІТ, агропромисловість, енергетика, транспорт, військово-промисловий комплекс потребують значної кількості спеціалістів», — йдеться в дослідженні Держпраці. 

Якщо взяти окремо агросектор, то ситуація, як і всюди — кадрів не вистачає. Дивимось на підсумок опитування фермерів Держстатом щодо факторів, які стримують с/г діяльність. З графіка бачимо, що фактор «нестачі робочої сили» почав зростати у 2023 р. і побив рекорд за останні 10 років. 

Криза вакансій

Готуючись до матеріалу, ми обдзвонили десяток фермерів, щоб дізнатись, яка ситуація з кадрами перед посівною 2024. В більшості фермери говорять несміливо, розуміючи ситуацію в країні. 

«Наразі даємо собі раду. В господарстві працює до 20 людей. Намагаємось оптимізувати кадри. Наприклад, водії стають механізаторами. Є один працівник, який воював, але вже його демобілізували, то також у нас працює», — зазначив керівник «Тарагро-СГ» Тарас Чепурнатий.

Відчувають брак кадрів, й на ФГ «Байбарак», що на Кіровоградщині. Мобілізація забирає на фронт останніх фахівців, яким знайти заміну неможливо, тим паче у селі.

«У нас от на тракторі працює одна людина на сівбі соняшника та кукурудзи. То ми його бережемо, він відмінний фахівець. І більше переживаємо за нього, ніж самі за себе. Бо якщо його заберуть, не буде кому працювати. А соняшник — то основна, найбільш маржинальна культура», — розповів голова ФГ «Байбарак» Василь Супрун.

«Нас турбує, кого сьогодні садити за кермо трактора чи на комбайн. У дрібних господарствах багато військовозобов'язаних. Це вже для великих господарств більше привілеїв. Тому постає питання: “Чи взагалі існуватимуть дрібні господарства, як вони впораються з нестачею кадрів?”», — наголосив президент асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко.

Решта говорять переважно загальними фразами. Мовляв, ситуація така, як у всіх, зараз всім важко. Втім, дехто погодився прокоментувати питання на умовах анонімності.

Читайте також: Все про вилучення техніки на вимогу ТЦК

«Оптимізували кадри максимально. Тепер я виконую роботу за трьох своїх колег, при цьому зарплату знизили!!! Коли ми звернулись до керівника відділення нам сказали так: «Сидіть тихо, у вас є броні. Не подобається — звільняйтесь. Охочих на ваше місце вдосталь», — сказав нам у приватній розмові працівник одного з тваринницьких комплексів на Прикарпатті.

«Хлопці з острахом ходять на роботу. Поки зима, то зараз всі по домах, а весною не знаю, як буде», — розповідає фермер з Полтавщини. 

Окремої гостроти набула проблема в областях неподалік військових дій. Так зокрема знаємо про досвід одного господарства на Миколаївщині. Там запрошують на роботу працівників зі всієї області та сусідніх. Для цього навіть купили кемпери, де живуть працівники й не виходять з території господарства.

Агроном одного великого господарства розповів таке: «В ТЦК кожного місяця керівники господарства передають один автомобіль. Бо знаю, що в сусідньому районі просто приїхали на господарство і вручали повістки. У нас поки такого ще не було». 

«Всіх керівників господарств зібрали в районі. Ніхто не мовчав, всі сказали, що реально немає кому працювати за технікою. Механізатор на ціну золота, трактористів ділимо між собою. То вже домовились, що будемо допомагати. Не знаю, як інші, але ми час від часу купуємо техніку — планшети, комп'ютери, тепловізори і т.д.», —  зазначив фермер. 

Трактористи й агрономи на вагу золота

За даними Служби зайнятості, кількість залучених співробітників у сільському господарстві поступається сферам торгівлі, ремонту та транспорту. Відтак кількість зайнятого населення у сільському господарстві становить 2,7 млн осіб. Серед робітників сільського господарства найбільша кількість пропозицій за вакансіями «робітник догляду за тваринами», «робітник з обслуговування сільгоспвиробництва» та «робітник фермерського господарства».  

Також високий попит на водіїв, трактористів, навантажувачів. Фактично — це ті професії, які традиційно вважались «чоловічими».

Про нестачу працівників на техніку ми чуємо давно — трактористи, комбайнери чи механіки на вагу золота. Інший дефіцитний напрям — це агрономія. Знаємо про випадки, коли керівники великих господарств забирали агрономів ще з 4-5 курсів університету. Але нещодавно дізнались, що в Україні існує справжнє полювання на агрономів. Тобто їх переманюють з господарства в господарство вищими зарплатами або навіть готові дати хабаря, щоб просто порекомендували хорошого спеціаліста. 

В напрямку тваринництва ситуація не легша, адже є вакансії на які шукають зазвичай чоловіків. З опитування «Асоціації свинарів України», чверть свиногосподарств відчувають дефіцит виробничого персоналу, а майже половина — суміжних професій. 

«За підсумками анкетування чверть опитуваних, 26%, мають недостатню кількість основного виробничого персоналу свиноферми (технологи, ветеринари, оператори, керівники виробничих майданчиків), стільки ж відчувають дефіцит допоміжних працівників — слюсарів, електриків тощо. 48% респондентів відзначають брак персоналу не стільки у тваринництві, скільки у суміжних аграрних напрямках діяльності: водіїв, трактористів, механіків, агрономів тощо», — свідчать результати опитування.

Загострився дефіцит кадрів, зокрема у садівництві та овочівництві, де велика кількість сезонних працівників. 

Читайте також: Нові умови бронювання, або як отримати відстрочку для працівників ФГ

«З людьми проблема — возимо їх на збирання більше, ніж за 100 км. Була б можливість добрати 150–200 працівників, ми б їх добрали. Причому спілкуємося з колегами, наприклад, із ФГ «Гадз», і у всіх одна проблема — потрібні люди. Поготів, що багато хто цього року кинувся в овочі, зокрема й ми. Посіяли 15 га цибулі, 20 га моркви, 15 га буряка», — розповів агроном із садівництва ПП «Аграрна компанія 2004» Олександр Баран.

Бронювання для обраних

Єдиним легальним методом для збереження кадрів від мобілізації залишається бронювання. Детальніше про всю процедуру та зміни ми писали в матеріалі «Нові умови бронювання, або як отримати відстрочку для працівників ФГ».  Але чи реально забронювати працівників? 

Перший варіант за яким дозволено бронювання — отримати статус критично важливого підприємства. Для цього статусу підприємство має відповідати мінімум трьом критеріям. В переліку критеріїв є пункти, яких справді можуть дотриматись багато господарств, як от «Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ» чи «Розмір середньої заробітної плати на підприємстві за останній календарний квартал не менший від розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р.». 

При цьому є пункти, які орієнтовані на великі господарства. Наприклад, «сума податків до державного та місцевого бюджету протягом року понад 1,5 млн євро». Якщо перевести в гривні, то це приблизно 5 млн грн податку на місяць. Або ж вимога «Понад 32 млн євро надходжень на рік». Щоб отримати такий дохід, в перерахунок на кукурудзу, потрібно продати 160 тис. т зерна цієї культури

Щодо самих критеріїв від Мінагро, то щоб отримати статус критично важливого підприємство, потрібно мати в обробітку не менше 1000 га землі або не менше 50 застрахованих працівників. (до 20.04 2023 р. ці норми становили 500 га та 20 осіб). Тобто цей пункт повністю відкидає шанс на бронювання працівників невеликих та деяких середніх господарств. Але ми не маємо права заперечувати, що бронювання не працює. Справді знаємо господарства, які успішно поновлюють бронювання працівників.

Що ж робити малим та середнім господарствам, які не зможуть отримати статус критичного? У Мінагро відповідають просто: підписуйте контракти на постачання товарів для ЗСУ або отримуйте мобілізаційне завдання. Перше, зрозуміло вимагає великих обʼємів виробництва. А от щодо мобілізаційного завдання, то за ним фермерам потрібно звернутись до місцевих органів влади. Завданням може бути навіть посадити певну площу культури, овочів чи садовини. І справді це поки що єдиний дієвий варіант для бронювання працівників невеликих підприємств.

Але є категорії виробників, які залишаються поза бронюванням, як от одноосібники. Фактично вони — самозайняте населення, і ніяких обмежень щодо їх мобілізації немає. 

«Мене мобілізували, і тепер 50 га заростає бур'янами в Херсонській обл.», — розповідає аграрій Володимир Буренко. 

Пенсіонери та жінки на тракторах

Агропідприємствам залишається шукати працівників серед категорій тих, кого не можуть мобілізувати. Це, наприклад, багатодітні батьки, опікуни, люди з інвалідністю. Але тут потрібно врахувати той факт, що такі групи населення мають можливість виїхати за кордон, тому потрібно давати достойну зарплату, щоб їх втримати. 

Також поширена практика — наймати на роботу пенсіонерів. Так зробив фермер Іван Якуб з ФГ «Соната» на Чернігівщині.

«Ми запрошуємо на роботу трактористів-пенсіонерів. Але розв’язати проблему нестачі кадрів у такий спосіб не зможемо. Бо є техніка, яка комп’ютером оснащена – на неї спеціалістів не знайдеш. У тваринництві у нас є доїльні зали, і там машиністи – їх не навчиш. Є такі спеціальності, де вузько, які треба зберегти, щоб підприємство працювало», — зазначає він. 

Фермер Володимир Волошановський з Кіровоградщини розповів, що з його господарства мобілізували 12 трактористів і машиністів, залишився тільки він. Якщо не вдасться домовитись з пенсіонерами, працювати на полі під час посівної буде сам.

«Абикого не посадиш керувати технікою. Тут потрібні і знання, і освіта, і розум, і практика. Досвідчені люди потрібні. Ми не будемо дивитися – тракторист, машиніст, чи директор. Сідай і працюй», — розповів фермер.

Інша поширена думка, яка часто зʼявляється у ЗМІ — наймати на чоловічі вакансії жінок. Але є справді фізично важкі вакансії, на які важко знайти жінок, що погодяться виконувати цю роботу. І звісно, що це не вирішує нестачу фахівців на посади, що потребують досвіду і тривалої підготовки, на яку немає часу. Також ми не знайшли коректного підтвердження, що «жінки в Україні масово пересідають на трактори». Так, поодинокі випадки зʼявляються в мережах, але вони в більшості стосуються сімейних фермерських господарств чи домогосподарств. 

Ще одна опція, до якої й раніше звертались фермери — пошук робітників у профільних навчальних закладах. Але як визнають більшість: «Беремо їх і вчимо з нуля». 

«Просто випускника профтехучилища ми не можемо взяти, його все одно треба вчить. А це час, якого, частіше за все, немає. У сільському господарстві важливо вчасно, швидко і якісно виконати роботу. Від того залежить і урожай, і прибуток», — вважає голова ФГ «Байбарак» Василь Супрун.

Працевлаштування ветеранів

Альтернативний варіант — запрошувати на роботу ветеранів війни, які не можуть проходити службу. У Центрі прикладних досліджень стверджують, що понад 80% роботодавців готові брати на роботу ветеранів та людей з інвалідністю. Деякі з них мають намір отримати за це фінансову підтримку від держави.

«Понад 80% роботодавців готові брати на роботу осіб з інвалідністю, 90% роботодавців охоче працевлаштують у своїх компаніях ветеранів. Частині роботодавців при цьому потрібна буде фінансова підтримка від держави, зокрема у вигляді компенсації витрат на облаштування робочого місця для особи з інвалідністю, оплати навчання таких працівників, надання їм психологічної підтримки», —  зазначила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Цю тезу підтверджує статистика вакансій на сайті work.ua. Там йдеться, що роботодавці все частіше позначають свої вакансії як такі, що відкриті для ветеранів (+1% до листопада, 5 857 вакансій) та людей з інвалідністю (+3%, 8 770).

Звичайно, якщо українські військові опановують F-16 чи Leopard 2, то й сільгосптехніку зможуть освоїти також. Але справді, тут повинна бути взаємодія з державою, щоб створити для колишніх військових комфортну атмосферу для роботи.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.